Сяргій Жадан пераклаў вершы Міхася Стральцова

Літаральна знаходзячыся ў Мінску, госць зрабіў колькі перакладаў вершаў беларускага класіка Міхася Стральцова. Прапануем іх вашай увазе.

“Мені здається, взаємні українсько-білоруські поетичні переклади мали б стати справою постійною, якщо не обов”язковою. Кого ще переклади нашим поетам, як не одне одного. У нас стільки спільного! А скільки поміж нами відмінного! Що ще потрібно, аби зацікавитися й узятися за роботу? Тим більше, перекладаючи білорусів, постійно стикаєшся зі знахідками та відкриттями. Поезію за це й варто любити. Додам лише, що перекладати Стрільцова – особлива насолода, оскільки маєш справу з глибиною та прозорістю,” – адзначае Сяргій Жадан.

 

ГЛУХОТА

Ніч. Сон не йде.

Чую, як горить сигарета,

Кинута кимось на вулиці, -

Під липу, на зсохлий пропилений діл.

Ненависті до себе

Крізь стіну не почую.

+ + +    

Ти пішла,

ти чомусь пішла,

і я

став криницею без води,

став весняним кущем без листя,

але більше за все

став подібним до клітки,

яку покинув птах…

Чую, в саду чужім співає,

бачу між дерев золочену клітку.

+ + +    

Тиха та пристань.

Тихої пристані

Довго чекати –

Не кожен вистоїть.

Човна зігнав хтось.

З ряду веселого

Хто це махає

Хусткою – з берега.

+ + +    

Пізно вночі, доки спав,

Зірка пливла за вікном.

Тихий самотній павук

Ткав отій зірці мереживо.

Потім летів літак –

Гул його бився об шиби.

Кинув павук мережива,

На підвіконні сховався.

Тієї хвилини я

Очі розплющив, прокинувся.

Плакала зірка в пітьмі –

Ну а чому, ще вві сні

Я здогадався.

ПОМСТА

Скажіть мені,

скільки вам років:

я вам побажаю ще стільки ж,

ще стільки,

ще стільки

ну і півстільки, –

скільки,

доки не вмер,

бажали й мені.

 

+ + +          

І збайдужіло, мов п’ятак,

Листок нам жовтень надсилає.

Нехай. Беру. Ніхто не знає,

Що можна говорити й так.

На нім пишу. Зазначив рік,

В якому травні, листопади.

Листок той рідний. Ми з доріг

Одних, і спільні наші втрати.

Рядок зненацька напишу –

Нехай летить у світ крилатий.

На прив’язь душу прив’яжу –

Разом повернемось до хати.

Листок летить у світ крилатий.

 

 

Переклад із білоруської Сергія Жадана

budzma.by